Президент США Дональд Трамп заявив, що планує у вівторок поговорити із президентом Росії Володимиром Путіним про припинення війни в Україні. Плани щодо розмови вже підтвердили у Кремлі.
До цього офіційні представники США та Росії провели переговори в Москві, які Трамп називав "дуже хорошими та продуктивними". Путін при цьому висунув умови, на яких він готовий обговорювати пропозицію Вашингтона та Києва щодо припинення вогню.
"Я поговорю із президентом Путіним у вівторок. За вихідні зробили багато роботи", - сказав Трамп журналістам на борту свого літака під час польоту з Флориди до Вашингтона.
"Ми хочемо подивитися, чи зможемо ми покласти край цій війні. Можливо, зможемо, можливо, ні, але я думаю, що у нас дуже добрі шанси", - цитує його Reuters.
На питання про те, які поступки можуть розглядати на переговорах щодо припинення вогню, Трамп відповів журналістам: "Ми говоритимемо про території. Ми говоритимемо про електростанції" (ЗМІ припускають, що він мав на увазі Запорізьку АЕС, захоплену Росією).
"Я думаю, що обидві сторони, Україна та Росія, вже багато обговорили. Ми вже говоримо про це, про розділ певних активів, вони над цим працюють", - додав президент США.
Трамп не уточнив, про розділ яких саме активів йдеться і чи можуть такі домовленості бути тимчасовими.
У Кремлі підтвердили, що телефонна розмова між президентами Володимиром Путіним і Дональдом Трампом готується на вівторок.
Однак речник Кремля Дмитро Пєсков відмовився розкрити деталі майбутньої розмови, не відповівши, чи говоритимуть президенти про українські території та ЗАЕС, про що згадав Дональд Трамп.
Як передає дипломатичний кореспондент BBC Джеймс Лендейл, судячи з інформації з Києва, зараз не обговорюється довготривалий договір, який ґрунтується на принципі "земля в обмін на мир". Сторони радше говорять про те, де саме мають пройти лінії розділення у разі досягнення угоди про припинення вогню, зазначає Лендейл.
Україна неодноразово заявляла, що ніколи не погодиться на юридичне визнання своїх територій частиною Росії.
Ця розмова має надзвичайно велике значення, оглядачі припускають, що під час неї може бути визначена доля 30-денного перемир'я, територій і навіть Запорізької АЕС.
"Залізобетонні гарантії" невступу в НАТО
У будь-якій мирній угоді Москва добиватиметься гарантій того, що Україна не стане членом НАТО і залишиться нейтральною країною, заявив заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Грушко в інтерв'ю російському виданню "Известия".
"Ми вимагатимемо, щоб частиною цієї угоди стали залізобетонні гарантії безпеки, – сказав дипломат. - Частиною цих гарантій має стати нейтральний статус України, відмова країн НАТО приймати її до членів альянсу. Власне, саме це становище і було зафіксовано у проєктах зазначених угод".
Грушко заявив, що будь-який довгостроковий мирний договір щодо України має відповідати вимогам Москви, переказує позицію дипломата Reuters.
Прагнення України вступити до НАТО та Європейського Союзу включено до конституції країни. Північноатлантичний альянс також офіційно дотримується політики "відчинених дверей", яка передбачає, що ті чи інші країни можуть самостійно приймати рішення про вступ до блоку.
Проте Україна і так завжди була і є нейтральною країною, членства в альянсі їй ніколи і не обіцяли.
ЗАЕС
Хоча американські чиновники не сказали назву "станції", яку збираються обговорювати з Путіним, вочевидь, мова йде про Запорізьку АЕС. Російські війська окупували її з березня 2022 року, і через бойові дії поруч із нею зберігалася небезпека ядерної аварії.
Минулого четверга, Трамп заявив, що йдеться про "дуже велику електростанцію і про те, кому ця електростанція дістанеться".
Підпис до фото,Запорізька атомна електростанція є найбільшою в Європі
Посланник Трампа Стівен Віткофф, який говорив з президентом Росії у Москві минулого четверга, також згадав "ядерний реактор, який постачає чимало електроенергії в Україну". Він заявив, що "з цим треба розібратися", що також дозволяє припускати, що Трамп і Путін збираються обговорювати долю ЗАЕС.
На Запорізькій атомній електростанції шість реакторів. Вона не постачає електроенергію з вересня 2022 року.
Президент України Володимир Зеленський також припустив у п'ятницю, що українські та американські переговорники обговорювали майбутнє Запорізької АЕС.
Миротворці
Заступник глави МЗС Росії Олександр Грушко в інтервʼю також виступив проти розміщення в Україні миротворців із країн НАТО.
"Миротворчість і НАТО - взагалі несумісні речі", - сказав він. За словами Грушка, "реальна історія альянсу складається з військових операцій".
Велика Британія та Франція заявили, що готові направити миротворчі сили для моніторингу припинення вогню в Україні.
"Нам абсолютно байдуже, під яким шильдиком контингенти НАТО можуть бути розміщені на території України: чи то Євросоюз, чи то в національній якості. У будь-якому випадку, якщо вони з'являються там, це означає, що вони розміщуються у зоні конфлікту з усіма наслідками для цих контингентів як сторони конфлікту", - заявив Грушко.
Водночас він припустив розміщення неозброєних спостерігачів.
"Йдеться може й про неозброєних спостерігачів, громадянську місію, яка б стежила за виконанням окремих аспектів цієї угоди, або про гарантійні механізми. А поки що - струс повітря", - додав він.
Президент Франції Еммануель Макрон у неділю заявив, що розміщення миротворчих військ в Україні - питання, яке має вирішувати Київ, а не Москва.
"Не мир, а капітуляція"
Глава зовнішньополітичного відомства Європейського союзу Кая Каллас у понеділок заявила, що позиція Москви говорить про її бажання досягти від України не миру, а капітуляції.
"Ті умови, які вони представили, показують, що вони насправді не хочуть миру, тому що вони представляють як умови всі свої кінцеві цілі, яких вони хочуть досягти від війни", - заявила Каллас журналістам у Брюсселі.
Путін коментував пропозицію Вашингтона та Києва про перемир'я 13 березня ще до зустрічі зі спецпосланцем Віткоффом.
"Ми за, але є нюанси", - сказав Путін, висунувши низку умов. У тому числі він вимагав припинити постачання західної зброї Україні та зупинити мобілізацію до ЗСУ, а також заявив, що українські військовослужбовці, які залишаються в Курській області, мають здатися в полон.
Переговори в Москві та Джидді
Трамп намагається заручитися підтримкою Путіна пропозиції про 30-денне припинення вогню. Україна погодилася на нього минулого тижня під час переговорів із США в Саудівській Аравії. Вони відбулися після американсько-російської зустрічі в Ер-Ріяді.
Наслідки одного із ударів в Україні
Підпис до фото,Наслідки російського удару по Україні
13 березня Путін прийняв у Москві спецпосланника президента США Стівена Віткоффа.
Кремль коментував підсумки зустрічі стримано: Віткофф "надав додаткову інформацію" про ініціативу припинення вогню в Україні, а Путін через Віткоффа "передав інформацію та додаткові сигнали для Трампа".
Трамп відгукнувся про зустріч у Кремлі оптимістичніше. "У нас були дуже хороші і продуктивні переговори з президентом Росії Володимиром Путіним, і є дуже хороші шанси, що ця жахлива, кривава війна нарешті закінчиться", - писав він у соцмережі Truth Social.
Дипломатичний процес відбувається на тлі наступу російської армії у Курській області, де їй вдалося взяти ключовий райцентр Суджа.
Перша телефонна розмова Трампа з президентом Росії після повернення на пост президента США відбулася 12 лютого.
Трамп, який перевернув політику США, зблизившись із Москвою, раніше намагався представити Україну як країну, з якою складніше вести переговори, ніж із Росією.
У лютому його зустріч з президентом Володимиром Зеленським у Білому домі закінчилася гучним скандалом та зривом переговорів, які делегації змогли відновити минулого тижня у саудівській Джидді.
МЗС Росії перед другою телефонною розмовою Путіна і Трампа дало зрозуміти, що будь-який довгостроковий мирний договір щодо України повинен відповідати вимогам Москви.
Інформує bbc.com