Нардеп від забороненої «ОПЗЖ» пів року вів бізнес в окупованому Бердянську під кураторством ФСБ

Народний депутат від забороненої проросійської партії «ОПЗЖ» Олександр Пономарьов, якому 24 липня повідомили про підозру в держзраді, за пів року перебування в окупованому Бердянську контактував із представниками ФСБ та окупаційної влади. Про це йдеться у розслідуванні проєкту «Схеми».

Пономарьов допомагав окупантам проводити ремонтні роботи у Бердянську та перезапустив виробництво моторних олив на власних підприємствах, завозячи сировину з РФ та збуваючи готову продукцію країні-агресору.

У своєму розслідуванні журналісти «Схем» наводять пряму мову самого Пономарьова, який розповідає про обставини свого перебування в окупованому Бердянську: він стверджує, що був у полоні та піддавався тортурам. Розслідувачі зіставляють «інформацію» від Пономарьова з іншими свідченнями та документами, які їм вдалось отримати. Серед цих свідчень — дані про пересування депутата, білінги його телефону та листування його соратників, перехоплені телефонні розмови російських окупантів та місцевих колаборантів, документи про те, як і на кого працює бізнес Пономарьова у Бердянську та в Росії.

Журналісти повідомляють, що відповідно до аналізу білінгу мобільного телефону Пономарьова, депутат виїхав з Києва до Бердянська в ніч на 25 лютого 2022-го року — там знаходиться мажоритарний округ, за яким Пономарьов обрався до ВР.

У цей час уже було відомо, що військова колона РФ рухається у бік Бердянська. «Схеми» проаналізували білінг Понамарьова, завдяки чому змогли встановити його пересування містом.  

Так, згідно з аналізом білінгу, він оселився на базі відпочинку «Лебеді» на Бердянській косі, записаній на його сестру, і протягом наступних трьох тижнів майже щодня відвідував власні підприємства. Пономарьов залишався на косі і  27–28 лютого, коли російська техніка зайшла у місто і повністю його окупувала. Потім його телефон було зафіксовано поблизу міської ради, де окупанти розмістили свій штаб. 1 березня, коли у місто зайшли сили Росгвардії та захопили будівлю міськради, телефон депутата перебував там протягом двох годин.

20 березня нардеп відвідав своє підприємство, декілька баз відпочинку та «відмітився» у центрі Бердянська. 21 березня соратники по партії заявили про «викрадення» Пономарьова.

Сам депутат у коментарі «Схемам» стверджує, що у Бердянську був у слідчому ізоляторі, проти нього застосовували «хімпрепарати» та «фізичний вплив».  Як свідчать перехоплені українськими спецслужбами розмови представників окупаційної влади та оточення Пономарьова, свобода його пересування справді була обмежена протягом 10 днів після 20 березня, а його зв’язок із зовнішнім світом забезпечували окупанти. Але їхнє ставлення до депутата та умови його утримання відрізнялись від звичного ставлення російських військових до українських бранців, ідеться у розслідуванні.

Попри те, що сам Пономарьов стверджує, що не мав «привілейованого ставлення», журналісти з’ясували, що нардепу дозволяли передавати необхідні речі та комунікувати з родичами та помічниками. Ці контакти забезпечував представник окупантів — працівник ФСБ з позивним «Богун». Сам Пономарьов у коментарі «Схемам» підтвердив, що спілкувався з ним, але переконує, що відносини були як між «підслідним та слідчим», «під тиском».

Перехоплення телефонних розмов «Богуна» з помічником депутата В'ячеславом Поліщуком свідчать, що працівник ФСБ та український нардеп  знайшли спільну мову:  Пономарьов погодився запустити роботу свого бізнесу в окупованому Бердянську.

У розмові з журналістами нардеп переконує, що контроль над своїми підприємствами він втратив у перший же день, коли в місто зайшли військові РФ, і бізнес його перестав працювати. Але, судячи з перехоплених листувань і телефонних розмов співробітників компаній депутата, по завершенню перемовин між Пономарьовим та представником ФСБ 30 березня 2022 року депутат з’явився на власних підприємствах і згодом дав команду запускати робочі процеси.

Розслідувачі «Схем» наводять фрагмент листування в телеграм-чаті помічниці депутата Софії Васильчик та її рідного брата, менеджера компаній Пономарьова: «Зібрав сьогодні всіх і сказав, що треба запускати потроху виробництво. Будете робити оливу для танків, у тому числі. І найгірше, якщо повернуть Україну — Саші каюк. Як сказав Женя, йому тепер тільки застрелитися», — написала Васильчик своєму брату 31 березня.

Попри запевнення Пономарьова, що він не контролював бізнес, «Схемам» вдалося встановити, що підприємства депутата після початку окупації Бердянська та з приїздом туди Пономарьова продовжили виробництво моторних олив: сировину завозили з Росії, туди ж відправляли, щонайменше, частину продукції.

Те, що готову продукцію з Бердянська згодом збували назад до Росії, журналістам вдалось простежити через «Енікс» — ще одну фірму з орбіти нардепа, зареєстровану у Москві та записану на його двоюрідну сестру. Продукцію везли в російські міста Липецьк, Ростов, Новомосковськ, Москву, Волгоград, Нижній Тагіл, Армавір.

Відповідно до звітів працівників підприємств депутата, він продовжував  контролювати робочий процес.  «Підготуй мені залишки по добривах. Треба шефу сьогодні звіт дати», — просив одну із співробітниць помічник Пономарьова В'ячеслав Поліщук 22 вересня.

Крім того, «Схеми» встановили, що компанії Пономарьова, вочевидь, також допомагали окупаційній владі проводити ремонтні роботи у Бердянську. Журналісти наводять свідчення — записи телефонних перехоплень за квітень 2022-го,  у яких так званий «мер» захопленого Бердянська Олександр Сауленко обговорює зі своїм  «заступником» Михайлом Грицаєм те, що команду щодо ремонту може дати лише Пономарьов, але це можливо зробити тільки через домовленості з працівником ФСБ «Богуном». Журналісти «Схем» наводять докази того, що компанії Пономарьова на ці роботи погодились.

Розслідувачі повідомляють, що на підконтрольну територію України Пономарьов повернувся через анексований Крим (далі через Росію та Грузію, де в депутата теж нлагоджено виробництво моторних олив).

У коментарі «Схемам» депутат стверджує, що виїхати з Бердянська йому допомогли підрозділи ССО, натомість у відповідь на запит журналістів у командуванні ССО заперечили причетність «до вивезення Олександра Пономарьова з окупованих Росією територій».

19 січня 2023 року Пономарьов уперше після тривалої відсутності з’явився у Верховній Раді.

За два місяці до повномасштабного вторгнення РФ журналісти «Схем» з’ясували, що депутат Олександр Пономарьов, окрім українського, має громадянство Росії. Позбавити мандату депутата-власника російського паспорта можна через вирок або припинення громадянства України, а таке рішення може винести лише президент своїм указом, йдеться у розслідуванні.

«Схеми» також звернулись до керівництва Верховної Ради із запитанням про те, чи не несе загроз подальше перебування Пономарьова в українському парламенті після тривалого часу, проведеного в окупації, та після встановлення факту наявності в нього громадянства країни-агресора. Журналісти обіцяють оприлюднити відповідь, щойно її отримають.

У день публікації розслідування «Схем», 24 липня, Пономарьову було оголошено підозру в державній зраді. Служба безпеки України й Державне бюро розслідувань повідомили, що викрили на співпраці з РФ чинного народного депутата України. Йому повідомили про підозру за ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада).

Як встановили слідчі, депутат кількох скликань від забороненої в Україні політичної партії «Опозиційна платформа — За життя» перейшов на бік ворога на початку війни. У перший же день повномасштабного вторгнення РФ він поїхав з Києва до окупованого Бердянська, де заради збереження власних статків та підприємств, що розташовані в захопленому місті, підозрюваний почав співпрацювати із загарбниками.

Офіційне розслідування тривало з квітня 2022 року.