• Головна
  • Як пересічні українці та українки сприймають якість роботи Верховної Ради
16:19, Сьогодні

Як пересічні українці та українки сприймають якість роботи Верховної Ради

Про результати дослідження в етері Громадського радіо розповів виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький.

Сприйняття парламенту українцями 

В Україні парламент хронічно сприймається негативно: лише 10-20% громадян мають до нього довіру. Водночас більше половини українців вважають, що у парламенті є принаймні одна фракція, яка працює на користь Україні.

За результатами дослідження Київського міжнародного інституту соціології, 36% українців вважають, що діяльність фракції «Європейська солідарність» йде на користь України. У той же час, 40% громадян відповіли, що діяльність «Європейської солідарності» скоріше перешкоджає розвитку держави. Діяльність фракції «Голос» позитивно оцінюють 29% українців, фракції «Батьківщина» 25%, а фракції «Слуга народу» — 18%. Також 15% українців позитивно оцінюють діяльність депутатської групи «Платформа за життя та мир». 

Як пересічні українці та українки сприймають якість роботи Верховної Ради, фото-1

Графік: КМІС

Показник щодо діяльності фракції «скоріше перешкоджає розвитку держави» є вищим у кожному із варіантів, порівняно з показником «скоріше йде на користь України». Це є індикатором того, що суспільство має запит на нові політичні сили й об’єднання, як пояснює Антон Грушецький. 

Також у суспільстві є й відсоток людей, які не бажали відповідати на опитування:

«Насправді відсоток достатньо невеликий. Залежно від політичної сили, це може бути 10-15%. Це скоріше відображає низьку поінформованість про діяльність, а не небажання відповідати. Багатьом українцям набридла політика. Особливо зараз вони сприймають її як третьорядне на тлі війни і потреби досягти успіху. Але навіть мимоволі залучений в усі суспільно-політичні процеси, і навіть мимоволі у тебе формується певна думка. Я можу сказати, що українці, попри всі складнощі сьогодення і невизначеність майбутнього, все одно хочуть ділитися своїми думками. Вони хочуть, щоб їх почули. Хтось висловлює думку в соціальних медіа. Але опитування — це також метод, де ми вислуховуємо людей і про те що вони хочуть розказати… Часто навіть сумно чути деякі конструкції, як люди пояснюють ситуацію. Але, з іншого боку, ми повинні чути різні голоси для того, щоб розуміти. Є такий вислів як «голос народу — голос Бога», Vox рopuli, Vox Dei. Багато хто думає, що громадська думка — це залізний закон, але це не зовсім так. Але її потрібно враховувати. Якщо є певні думки, треба їх не заглушувати, не ігнорувати, а розуміти їх джерела, і далі працювати з цим», — розповів Антон Грушецький.

Щодо українців за кордоном виконавчий директор КМІС розповів, що значна їх частина вже не сильно прискіпливо стежить за ситуацією в Україні. Тобто відбувається процес інтеграції цих людей у інше середовище. 

Також експерт додав, що, в основному, українці беруть інформацію про діяльність парламенту та фракцій з соціальних медіа:

«Після вторгнення 70-80% українців, у першу чергу, отримують політичну інформацію з Telegram-каналів або You-Tube-каналів. У цих джерелах люди отримують інформацію часто новинну, часто емоційні міркування. Вони впливають на сприйняття органів влади в Україні». 

Інформує hromadske.radio

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
live comments feed...